2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку

2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку

Стандарт
бухгалтерського обліку

це нормативно-правовий документ, що
визначає правила та процедури ведення
бухгалтерського обліку й складання
фінансової звітності. Необхідність
стандартизації фінансового обліку у
світовому масштабі та гармонізації
облікових систем визначається розвитком
процесів економічної інтеграції країн,
створенням міжнаціональних корпорацій,
вільних економічних зон, функціонуванням
спільних підприємств, реалізацією
загальних проектів. Облік як мова бізнесу
повинен будуватися на загальноприйнятих
принципах. Тільки
в цьому разі можна говорити про
співмірність облікової інфор­мації,
що подається у звітності, про інформаційне
взаєморозу­міння в бізнесі, довіру
інвесторів.

Для
чого необхідні єдині стандарти?

  • інвестори
    шукають об’єкти для інвестування в
    усьому світі;

  • компанії
    намагаються позичити кошти з найнижчим
    відсотком у будь-якій країні;

  • злиття
    підприємств, розміщених у сусідніх
    країнах;

  • відмінності
    в системах бухгалтерського обліку
    можуть пов­ністю заплутати порівняння
    фінансової звітності.

Що
таке Комітет з Міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку (КМСБО)?

  • незалежний
    орган, який розпочав свою роботу в 1973
    р.;

  • завдання:
    удосконалити та гармонізувати єдині
    стандарти бухгалтерського обліку у
    світовому масштабі;

  • місцезнаходження:
    Лондон;

  • учасники
    та спонсори: 153 професійних бухгалтерських
    організації зі 112 країн світу.

Проміжні
цілі КМСБО:

  • прийняття
    та застосування МСБО мультинаціональними
    компаніями для позичання капіталу в
    сусідніх країнах;

  • надання
    основних стандартів бухгалтерського
    обліку країнам, які вирішили не розробляти
    свої власні стандарти.

Переваги
МСБО для українських укладачів стандартів:

  • обмін
    ідеями;

  • леверидж
    ресурсів;

  • створення
    фундаменту для національних стандартів;

  • глобальна
    конвергенція;

  • високий
    рівень довіри до національних стандартів.

За
роки своєї діяльності КМСБО розроблено
й видано 41 міжнародний стандарт
бухгалтерського обліку. Значну частину
з них переглянуто та вдосконалено з
урахуванням практики застосування.
МСБО не визначають методики й техніки
бухгалтерського обліку. Вони окреслюють
передусім методи оцінки та вимоги до
подання інформації у фінансових звітах
про різні об’єкти бухгалтерського
обліку.

Слід
також зазначити, що Міжнародні стандарти
бухгалтерського обліку мають
рекомендаційний характер. Тому більшість
країн світу розробляє свої, національні
стандарти обліку, що мають силу закону.
Важливо, щоб національні стандарти
бухгалтерського обліку найповніше за
змістом відповідали міжнародним
стандартам. В Україні, наприклад, за
роки реформування національної системи
обліку розроблено, затверджено й введено
в дію 27 положень (стандартів) бухгалтерського
обліку [П(С)БО]. Вони значною мірою
відповідають вимогам МСБО й у процесі
практичного застосування підлягатимуть
удосконаленню.

3. Фінансовий та управлінський облік, принципи їх побудови

Методологічно
й організаційно бухгалтерський облік
поділяють на фінансовий та управлінський.
Це дві галузі єдиної системи обліку,
кожна з яких має своє призначення й
відіграє певну роль
в управлінні підприємством, забезпеченні
необхідною інфор­мацією
різнопланових користувачів.

Фінансовий
облік

це сукупність правил і процедур, що
забезпечують підготовку, оприлюднення
інформації про результати діяльності
підприємства (установи, організації)
та його фінансовий
стан відповідно до вимог законодавчих
актів і стандартів бух­галтерського
обліку.

Іншими
словами, фінансовий облік — це комплексний
систем­ний облік господарської
діяльності підприємства. Організація
фінансового обліку повинна забезпечити:
суцільне, повне й безперервне відображення
всіх господарських операцій, що відбулися
за звітний період; складання встановленої
фінансової (бухгалтерської) звітності;
постачання користувачів необхідною та
достовірною інформацією. Принципово
важливим питанням фінансового обліку
є методологія та організація обліку
витрат і доходів. Саме в цьому питанні
проявляються відмінності побудови
фінансового обліку.

Базовим
варіантом побудови фінансового обліку
є облік витрат за елементами та доходів
за видами. При цьому для фінансового
обліку розробляють докладну номенклатуру
елементів витрат і кожному елементу
витрат призначають бухгалтерський
рахунок. Таким чином створюється система
рахунків витрат за елементами. Прикладом
елементів витрат і відповідно рахунків
можуть бути «Матеріальні витрати»,
«Роботи і послуги зі сторони», «Витрати
на оплату праці», «Відрахування на
соціальні потреби», «Витрати на
амортизацію», «Податки, збори та інші
обов’язкові відрахування», «Фінансові
витрати», «Інші операційні витрати».
Кожний з них в аналітичному відношенні
може поділятися на докладніші елементи
витрат за видами матеріальних витрат,
витрат на оплату праці, робіт і послуг
зі сторони, фінансових витрат тощо.

У
фінансовому обліку, побудованому за
принципом «витрати–випуск», нарахована
заробітна плата, наприклад, відображається
таким записом:

Д-т
«Витрати на оплату праці» К-т «Розрахунки
з оплати праці» — 80 000

Такі
самі відмінності в обліку в разі
нарахування амортизації основних
засобів, використання складських
виробничих запасів, відображення всіх
інших витрат. На рахунках витрат
накопичуються витрати за елементами
впродовж звітного періоду. Доходи
обліковують за їх видами загалом по
підприємству. Розробляють докладну
номенклатуру доходів за їх видами й
створюють відповідну систему рахунків.
На цих рахунках накопичуються доходи
підприємства впродовж звітного періоду
(доходи від реалізації, фінансові доходи,
інші операційні доходи тощо). Наприкінці
звітного періоду (кварталу, року) доходи
звітного періоду порівнюють з витратами
й визначають фінансовий результат. Таке
зіставлення доходів і витрат здійснюють
на рахунку «Фінансові результати
звітного періоду», куди переносять
доходи з рахунків доходів і витрати з
рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі
потреби до такого перерахування доходів
і витрат роблять коригувальні записи
для уточнення сум, що належать до звітного
періоду.

Ще
одним варіантом побудови фінансового
обліку є облік витрат за їх цільовим
призначенням і видами діяльності із
застосуванням відповідної системи
рахунків: «Виробництво», «Собівартість
реалізації», «Загальновиробничі
витрати», «Адміністративні витрати»,
«Витрати на збут» та ін. Доходи обліковують
за їх видами на рахунках доходів.
Накопичені дані звітного періоду про
витрати й доходи узагальнюють на рахунку
фінансових резуль-
татів.

І,
нарешті, третій варіант передбачає
використання рахунків витрат за
елементами, рахунків витрат за цільовим
призначенням і рахунків доходів за
видами. При цьому рахунки витрат за
елементами є проміжними, відображені
на них витрати одночасно відносять на
рахунки витрат за їх цільовим призначенням.
За даними фінансового обліку складають
фінансову (бухгалтерську) звітність
підприємства, інформація якої не є
комерційною таємницею й призначена як
для внутрішніх, так і зовнішніх
користувачів.

Управлінський
облік

це сукупність методів і процедур, що
забезпечують підготовку й надання
інформації для планування, контролю й
прийняття рішень на різних рівнях
управління підприємством, установою,
організацією. Синонімами управлінського
обліку є внутрішній облік,
внутрішньогосподарський облік, виробничий
облік, аналітичний господарський облік.

ПОРІВНЯЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО

ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Отже,
управлінський облік — це внутрішній
облік, який ведеться для задоволення
потреб керівництва всього підприємства
та його структурних підрозділів в
аналітичній інформації. Основ­ними
об’єктами управлінського обліку є
витрати й доходи, які було вже відображено
у фінансовому обліку загалом по
підприємству. Проте в управлінському
обліку вони перегруповуються за видами
продукції (робіт, послуг), центрами
відповідальності (структурними
підрозділами), видами діяльності тощо.
Підприємство самостійно, виходячи зі
своїх потреб, визначає організаційну
форму управлінського обліку, а також
системи обліку витрат, внутрішньої
звітності та контролю.

Leave a Comment