26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні

26) Правовий статус іноземців в Україні. Статус біженців в Україні

Правовий
статус іноземців в Україні визначений
Конс­титуцією
України і Законом України «Про правовий
ста­тус
іноземців» від 4.02.94 р. і іншими законами.
У ст. 26 Конституції
України закріплене загальні положення:
«Іно­земці
та особи без громадянства, що перебувають
в Ук­раїні на законних підставах,
користуються тими самими правами і
свободами, а також несуть такі самі
обов’язки, як і громадяни України,— за
винятками, встановленими Конституцією,
законами чи міжнародними договорами
України.

Іноземцям
та особам без громадянства може бути
на­дано притулок у порядку, встановленому
законом».

У
ст. 33 Конституції вказується, що кожному,
хто на законних підставах перебуває на
території України, га­рантується
свобода пересування, вільний вибір
місця проживання, право вільно залишати
територію України, за винятком обмежень,
які встановлюються законом.

Закон
«Про правовий статус іноземців»
закріплює: 1) Загальні положення; 2)
Основні права, свободи та обов’язки
іноземців; 3) В’їзд в Україну і виїзд з
України; 4) Відповідальність іноземців;
5) Заключні положення.

Іноземцями
визнаються іноземні громадяни — особи,
які належать до громадянства іноземних
держав і не є громадянами України; особи
без громадянства — особи, які не належать
до громадянства будь-якої держави.

Іноземці
є рівними перед законом незалежно від
по­ходження, соціального і майнового
стану, расової та на ціональної належності,
статі, мови, ставлення до релігії, роду
і характеру занять, інших обставин.

Законодавство
України може обмежити права і сво­боди
іноземних громадян, якщо іноземні
держави вста­новлюють обмеження щодо
реалізації прав і свобод гро­мадянами
України на території інших держав.
Здійснення іноземцями
своїх прав і свобод не повинно завдавати
шкоди національним інтересам України,
правам, свобо­дам і законним інтересам
її громадян та інших осіб, які проживають
в Україні. Іноземці зобов’язані поважати
та дотримуватися Конституції і законів
України, шанувати традиції та звичаї
народу України. Відповідно до Конс­титуції
та Закону України «Про громадянство
України» іноземці можуть набути
громадянства України (натура­лізуватися).

Основні
права і свободи іноземців: 1) Право на
ін­вестиційну та підприємницьку
діяльність; 2) Право на трудову діяльність;
3) Право на відпочинок; 4) Право на охорону
здоров’я; 5) Право на соціальний захист;
6) Право на житло; 7) Майнові та особисті
немайнові права; 8) Право на освіту; 9)
Право на користування досягнен­нями
культур; 10) Право на участь в об’єднаннях
грома­дян; 11) Право на свободу совісті;
12) Право укладати і розривати шлюби з
громадянами України та іншими особами;
13) Право пересування і проживання на
тери­торії України відповідно до
порядку, встановленого Ка­бінетом
Міністрів з метою забезпечення безпеки,
охорони громадського порядку, здоров’я
і захисту прав і закон­них інтересів
громадян України та інших осіб; 14)
Іно­земцям гарантується недоторканність
особи, житла, не­втручання в особисте
і сімейне життя, таємниця листу­вання
тощо.

Обов’язки
іноземців: 1) Іноземці зобов’язані
вико­нувати і дотримуватися Конституції
і інших законів України; 2) Сплачувати
податки і збори відповідно до законодавства
і міжнародних договорів Україні; 3) Вони
не можуть обирати і бути обраними до
органів державної влади та самоврядування;
4) Вони не проходять війсь­кову службу
в Збройних силах України та інших
війсь­кових формуваннях, на них не
поширюється загальний військовий
обов’язок; 5) При в’їзді і виїзді з України
іно­земці зобов’язані мати національні
паспорти або доку­менти, які їх
заміняють і повинні отримати в’їзну
візу у встановленому порядку; 6) Іноземці,
які вчинили злочин, адміністративні
або інші правопорушення, несуть
відпо­відальність на загальних
підставах.

Іноземця
може бути вислано за межі України за
рі­шенням органів внутрішніх справ
або Служби безпеки у разі необхідності
забезпечення безпеки України і охоро­ни
громадського порядку, охорони здоров’я,
прав і за­конних інтересів громадян
України, за грубе порушення законодавства
про правовий статус іноземців. Положен­ня
цього Закону не зачіпають привілеїв та
імунітетів дипломатичних представництв
та консульських установ іноземних
держав.

Статус
біженців в Україні

Правовий
статус біженців закріплено в Законі
Украї­ни «Про біженців» від 24.12.93 р.
Дотримуючись міжна­родних зобов’язань
і виходячи з принципів Конститу­ції
України щодо захисту прав людини,
Верховна Рада прийняла цей Закон, щоб
визначити правовий статус бі­женців,
установити правові, економічні та
організаційні гарантії захисту права
осіб, які вимушено залишили свою державу
або країну свого постійного проживання.

Закон
дає визначення «біженець», яке розуміється
як іноземець (іноземний громадянин чи
особа без грома­дянства), який внаслідок
обґрунтованих побоювань стати жертвою
переслідувань за ознаками расової,
національної належності, ставлення до
релігії, громадянства, належно­сті
до певної соціальної групи або політичних
переко­нань, вимушений залишити
територію держави, грома­дянином якої
він є (або територію країни свого
постійно­го проживання), і не може або
не бажає користуватися захистом цієї
держави і якому, відповідно до Закону,
ви­рішено надати статус біженця.

Особи,
які мають намір набути статус біженця
і перет­нули державний кордон у
встановленому порядку, повин­ні
протягом трьох діб звернутися до
відповідного органу міграційної служби,
з заявою про надання їм статусу бі­женця.
Особи, які вимушені були незаконно
перетнути державний кордон України з
наміром набути статус бі­женця,
зобов’язані протягом доби звернутися
до відповід­ного органу міграційної
служби через її уповноваженого

чи
службову особу Прикордонних військ із
обґрунтова­ною заявою про надання
статусу «біженця».

Статус
біженця не надасться особі: 1) якій
забезпе­чуються права і обов’язки
громадян своєї держави за рі­шенням
компетентних органів державної влади;
2) щодо якої встановлено, що вона вчинила
злочин проти миру, воєнний злочин або
злочин проти людства і людяності, як їх
визначено у міжнародному праві; 3) яка
вчинила тяжкий злочин неполітичного
характеру за межами Ук­раїни до
прибуття на її територію; 4) яка до
прибуття в Україну перебувала в державі,
де вона могла у встанов­леному порядку
отримати притулок чи оформити статус
біженця.

Особа,
яка подала заяву про надання статусу
біженця, має право на: тимчасове
працевлаштування чи навчання; медичну
допомогу і соціально-побутові послуги;
корис­тування житлом, наданим для
тимчасового розміщення до 3-х місяців;
вільне сповідування своєї релігії. Така
особа зобов’язана: подати до відповідного
органу мігра­ційної служби відомості,
необхідні для вирішення пи­тання про
надання статусу біженця; при одержанні
на­правлення органів міграційної
служби відбути до місця тимчасового
проживання і у 3-денний строк зареєструва­тися
в місцевих органах внутрішніх справ;
дотримувати­ся порядку перебування
на території України, встанов­леного
законодавством; проходити медичний
огляд на вимогу органів охорони здоров’я.

Статус
біженця надається на три місяці
відповідним органам міграційної служби,
і за його рішенням цей строк може бути
продовжено. Статус біженця втрачаєть­ся,
якщо особа: 1) добровільно знову
скористалася захи­стом держави,
громадянином якої вона є або країни
по­стійного проживання; 2) набула
нового громадянства та користується
захистом держави свого нового
громадянс­тва; 3) засуджена до позбавлення
волі за вироком суду України, який набрав
законної сили. Особа позбавляється
статусу біженця органом міграційної
служби за місцем її тимчасового
проживання: 1) якщо вона втратила
підста­ви, за яких набула статус
біженця; 2) набула статус бі­женця
внаслідок подання завідомо неправдивих
відомос­тей або підроблених документів;
3) якщо вона розглядає­ться з поважних
причин як загроза державній безпе­ці,
громадському порядку, здоров’ю населення.
Таке рішення може бути оскаржено до
Міністерства України в справах
національностей та міграції або до суду
в тиж­невий строк.

У
III
розділі
Закону закріплено правовий статус
бі­женця. Особа, яка набула статус
біженця, має право на: 1) вибір місця
тимчасового проживання із запропонова­ного
переліку населених пунктів і пересування
по тери­торії України відповідно до
правил пересування для іноземців; 2)
працю за наймом або на підприємницьку
діяльність, придбання майна у власність
відповідно до закону про іноземців; 3)
охорону здоров’я та відпочинок у
порядку, встановленому для громадян
України; 4) одер­жання
грошової допомоги, пенсій та інших видів
соці­ального забезпечення; 5) користування
житлом; 6) право на навчання відповідно
до закону про іноземців; 7) Ко­ристування
надбанням культури; 8) свободу совісті
та вільне відправлення релігійних
обрядів; 9) недоторкан­ність особи,
житла, охорону особистого життя, таємни­цю
листування; 10) судовий захист; 11) вступ
до легалі­зованих громадських
організацій.

Біженець
зобов’язаний:
1)
дотримуватися
Конститу­ції та законів України,
виконувати рішення і розпоря­дження
органів державної виконавчої влади,
регіональ­ного та місцевого
самоврядування; 2) виконувати закон­ні
вимоги державних органів та посадових
осіб. Біже­нець не може бути висланий
або примусово повернутий до держави, в
якій існують умови, що спонукали до
ста­тусу біженця.

Leave a Comment