6.7. Показники ефек­тивності викори­стання основних фондів

6.7. Показники ефек­тивності викори­стання основних фондів

При
оцінці ефективності основних ви­робничих
фондів підприємства розрізняють дві
групи показників:

1) узагальнюючі;

2) конкретні.

До
узагальнюючих
показників
ефек­тивності
використання основних виробничих фондів
відносять:

— фондовіддачу;

— фондомісткість;

— фондоозброєність
праці;

— рентабельність
основних фондів;

— коефіцієнт
введення основних виробничих фондів;

— коефіцієнт
вибуття основних виробничих фондів.

Під
фондовіддачею
(fB)
розуміють показник ефективності
використання основ­них виробничих
фондів, який характеризує обсяг виробленої
підприємством продук­ції (послуг) у
вартісних вимірниках (ВП)
одиницею
основних виробничих фондів ср)-її
можна розрахувати за формулою (6.18):

,
грн./грн.
(6.18)

Фондомісткість
(fM)
представляє
собою показник, зворотний показнику
фон­довіддачі, тобто він показує, на
яку суму потрібно придбати основні
виробничі фонди підприємству для випуску
необхідних обсягів продукції (послуг).
Його можна обчис­лити за формулою
(6.19):

,
грн./грн.
(6.19)

Під
фондоозброєністю
праці
(fn)
розуміють
показник ефективності викорис­тання
основних виробничих фондів працівниками
підприємства, який розраховується як
співвідношення вартості активної частки
основних виробничих фондів Ф
(II,
III,
IV)
(тобто
II,
111 та
IV
груп
основних виробничих фондів за наведеною
в п.6.2 класифікацією) і чисельності
промислово-виробничого персоналу в
максимально завантажену робо­чу зміну
підприємства ПВП),
тобто
за формулою (6.20):

,
грн./людину (6.20)

Під
рентабельністю
основних фондів
(R<p)
розуміють
показник ефективності використання
основних фондів підприємства, який
розраховується як відношення прибутку
від основної виробничої та невиробничої
діяльності підприємства (П)
до
се­редньорічної вартості основних
виробничих фондів (Фср),
тобто
за формулою (6.21):

,
% (6.21)

Коефіцієнт
введення основних виробничих фондів у
виробництво (кое­фіцієнт оновлення)
(kвв)
показує,
на яку суму було введено фондів (Фвв)
порівняно
з їх вартістю на кінець підзвітного
періоду (Фкп)
і
розраховується за формулою (6.22):

,
частка
одиниці (6.22)

Коефіцієнт
вибуття основних виробничих фондів
з
виробництва Вив)
показує,
на яку суму були вилучені фонди виб)
порівняно
з їх вартістю на початок підзвітного
періоду (Фпп)-
Він
розраховується за формулою (6.23):

,
частка одиниці (6.23)

ПРИКЛАД
6.12.
Необхідно
визначити узагальнюючі показники
ефективності використання основних
виробничих фондів підприємства, якщо
середньорічна вартість об’єктів І групи
склала 2628 тис грн, об’єктів
II
групи

7563 тис
грн, об’єктів
III
групи
— 2564 тис грн, об’єктів
IV
групи
-896 тис грн. Підприємством виготовлено
товарної продукції на суму 52300 тис грн.
Промислово-виробничий персонал
підприємства налічує 1212 осіб. Загальні
виробничі витрати на виробництво
товарної продукції склали суму в 48600
тис грн. Як зміниться ситуація на
підприємстві, якщо до­датково залучать
до виробництва ще 10 осіб, при цьому
обсяги товарної продукції зростуть на
2%? Охарактеризуйте отримані показники.

РІШЕННЯ.
До
узагальнюючих показників ефективності
використання основних виробничих
фондів, які можна обчислити відповідно
до умов задачі, відносяться: фондовіддача,
фондомісткість, фондоозброєність праці
та рентабельність активів.

Розрахуємо
показник фондовіддачі до передбачуваних
змін за формулою (6.18):

fB
=
ВП/Фср
=
52300/(2628
+ 1563 + 2564 + 896) = 6,84 грн/грн.

Розрахуємо
показник фондовіддачі після здійснених
змін за формулою (6.18):

fB
=
ВП/Фср
=
52300 х 1,02/(2628 +1563 + 2564 + 896) = 6,97 грн/грн.

Отже, фондовіддача
зростає пропорційно зростанню обсягів
товарної продукції підприємст­ва на
2% (6,97 грн /грн / 6,84 грн /грн — 1,02).

Розрахуємо
показник фондомісткості до передбачуваних
змін за формулою (6.19):

fM=
1 /
fB
1 / 6,84 грн/грн = 0,15 грн/грн.

Після вжитих
заходів фондомісткість складе:


=

1
/fB

1/6,97 грн /грн = 0,14 грн /грн, тобто зменшиться
на 2% пропорційно зростанню обсягів
товарної продукції підприємства.

Фондоозброєність
праці до здійснених перетворень
розрахуємо за формулою (6.20):
fn
=
Фср
(II,
III,
IV)
/ Чпвп
=
(1563
+ 2564 + 896) х 1000 / 1212 = 4144,39 грн /людину. Після
залучення до вироб­ництва нових
працівників фондоозброєність праці
зменшується до
fn
=
Ф
(
II,
III,
IV)
/ ч
ПВп
— (1563 + 2564 + 896) х 1000/(1212 + 10) = 4110,47 грн/людину,
тобто на 0,81%.

Рентабельність
основних фондів підприємства до змін
розрахуємо за формулою (6.21):
R0
— ПІ Ф
СР
х 100% = (ВП — В
ЗАГ)
/ Ф
Ср
х 100%
=
(52300
— 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 48,36%. Після
збі­льшення обсягів товарної продукції
на 2% рентабельність основних виробничих
фондів зростає до Я
ф
= П/Ф
СРх100%
=
(ВП-Взаг)/ФсрХ
100%
= (52300 х 1,02 — 48600) / (2628 + 1563 + 2564
+
896)
= 62,03%.

Досліджуване
виробництво можна назвати надзвичайно
ефективним, керуючись в своїх ви­сновках
високими показниками фондовіддачі,
фондоозброєності та рентабельності
основних фон­дів та низьким показником
фондомісткості. Запропоновані заходи
підвищують ефективність ви­робництва
в межах вказаних змін.

До
конкретних
показників
ефективності
використання основних виробничих фондів
відносять:

— коефіцієнт
інтенсивного використання обладнання;

— коефіцієнт
екстенсивного використання обладнання;

— коефіцієнт
інтегрального використання обладнання;

— резерв виробничої
потужності;

— коефіцієнт
змінності роботи устаткування;

— напруженість
використання устаткування;


напруженість
використання виробничих площ.

Коефіцієнт
інтенсивного використання обладнання
(kінт)
показує,
яку кіль­кість продукції було
виготовлено за одиницю часу (Рфакт)
відповідно до технічної (па­спортної)
продуктивності (Рпасп)
визначеної
одиниці обладнання. Його можна обчис­лити
за формулою (6.24):

,
частка одиниці (6.24)

Коефіцієнт
екстенсивного використання обладнання
(Kекст)
показує,
який час було витрачено для здійснення
виробничих процесів (Тфакт)
в
календарному
фонді робочого часу календ)
визначеної
одиниці обладнання. Його можна обчислити
за формулою (6.25):

,
частка одиниці (6.25)

При
цьому ефективний фонд робочого часу
(Тфакт)
можна
розрахувати відповід­но до технічних
умов експлуатації виробничого обладнання
та режиму роботи під­приємства за
формулою (6.26):

,
годин (6.26)

де
Тд

кількість робочих днів одиниці обладнання,
яке бере участь у виготов­ленні
цільової продукції, днів на тиждень;

Тзм
тривалість
робочої зміни, обумовлена графіком
роботи підприємства, годин на день;

пзм
кількість
робочих змін, встановлена графіком
роботи підприємства;

кт

кількість робочих тижнів на рік (кт
=
52);

Ттнп
технологічно
неминучі перерви в роботі основного
обладнання, годин;

Тпзр

планово-запобіжні
ремонти основного обладнання (передбачені
пла­ном капітальні та поточні ремонти
обладнання), годин.

Коефіцієнт
інтегрального використання обладнання
(кінтєгр)
характери­зує
ступінь завантаження виробничого
обладнання за його продуктивністю і
часом роботи. Він розраховується як
добуток індексів інтенсивного (кінт)
та
екстенсивного (кЕкст)
використання
обладнання, тобто за формулою (6.27):

, частка
одиниці (6.27)

Резерв
виробничої потужності
(Rn)
показує,
на скільки можна підвищити ефективність
використання виробничого обладнання
згідно з умовами його викорис­тання
за продуктивністю і часом. Його обчислюють
за формулою (6.28):

,
частка одиниці (6.28)

Коефіцієнт
змінності роботи устаткування
(kзм)
показує,
як використову­ється парк наявного
на підприємстві обладнання протягом
доби, він розраховується як відношення
загальної кількості відпрацьованих
машино-змін всіма одиницями об­ладнання
(NmЗm)
до
кількості
працюючих
одиниць обладнання в максимально
заван­тажену зміну (Nmax),
тобто
за формулою (6.29):

,
частка одиниці (6.29)

Напруженість
використання устаткування
у)
показує,
яку кількість про­дукції в натуральному
відтворенні можна виготовити на одиниці
виробничого облад­нання, він
розраховується як відношення загальної
кількості виготовленої за підзвітний
період продукції (Q)
в
натуральному вираженні до парку
виробничого обладнан­ня на підприємстві
(N),
тобто
за формулою (6.30):

,
шт. з одиниці обладнання (6.30)

Напруженість
використання виробничих площ
(μпл)
показує,
яку кількість продукції в натуральному
відтворенні можна виготовити на одиниці
загальної або ви­робничої площі, він
розраховується як відношення загальної
кількості виготовленої за підзвітний
період продукції (Q)
до
виробничої (загальної) площі на
підприємстві (S),
тобто
за формулою (6.31):

,
шт./м2
(6.31)

ПРИКЛАД
6.13.
На
баланс підприємства придбали новий
верстат з числовим програмним управлінням.
Відповідно до регламенту роботи
устаткування має бути завантажене в 2
зміни три­валістю 8 годин протягом
5-денного робочого тижня. Перерви в
роботі верстата в поточному році
обумовлені планово-попереджувальними
ремонтами (200 годин) і технологічно
неминучими зупинками (24 години). Паспортна
продуктивність верстата складає 3 деталі
на годину, а фактична — 2 дета­лі на
годину. Керуючись наведеними даними,
необхідно зробити висновок про
ефективність роботи верстата, спираючись
у своїх розрахунках на конкретні
показники ефективності використання
осно­вних виробничих фондів. При
здійсненні розрахунків календарний
фонд часу прийняти рівним 365 дням.

РІШЕННЯ.
До
конкретних показників ефективності
використання основних виробничих
фондів, які можна обчислити відповідно
до умов задачі, відносяться: коефіцієнти
інтенсивності, екстенсив­ності,
інтегрального використання обладнання
та резерв виробничої потужності.
Розрахуємо послі­довно кожний з них.

Коефіцієнт
інтенсивного використання обладнання
обчислимо за формулою (6.24):

кінт = 2 деталі
на годину / 3 деталі на годину = 0,6667.

Коефіцієнт
екстенсивного використання обладнання
обчислимо за формулою (6.25), попере­дньо
обчисливши режим робочого часу обладнання
протягом підзвітного періоду за формулою
(6.26): Тфділ = (2 зміни х 8 годин х 5 днів х
52 тижні) — 24 години — 200 годин = 3936 годин.
Календар­ний фонд часу складає за
умовами задачі 365 днів х 24 години = 8760
годин. Тоді коефіцієнт екстен­сивного
використання обладнання становитиме
3936 годин / 8760 годин = 0,4493.

Коефіцієнт
інтегрального використання обладнання
обчислимо за формулою (6.27). Він становитиме
0,6667х 0,4493 — 0,2995.

Відтак
резерв потужності можна визначити за
формулою (6.28):
Rn
=
1 — 0,2995 = 0,7005 (70,05%). Отримані показники
свідчать про те, що придбаний верстат
використовується далеко не на повну
потужність (а тільки приблизно на 30%),
ще може пояснюватися або бережливим
ста­вленням до тільки-но придбаного
верстата, або обмеженістю виробничої
програми через насиче­ність ринку
виготовлюваною продукцією. Однак, якщо
з’явиться потреба в більш повному
заван­таженні існуючих на підприємстві
потужностей, це можна буде зробити або
за рахунок організації графіку роботи
в трьохзмінному режимі, або в підвищенні
продуктивності верстата до рівня його
паспортних технічних характеристик,
або за умов оптимального поєднання
вказаних способів ін­тенсифікації
роботи обладнання.

Leave a Comment