Метаморфози (видозміни) листка

Метаморфози (видозміни) листка

Вчення про метаморфози у рослин висунув
Й. В. Гете у 1790 р. Він розвивав ідею єдності
всіх органів рослини, які є видозмінами
(метаморфозами) листка.

Метаморфози листка виникли в процесі
еволюції не просто так. Вони є пристосуванням
рослин до певних умов. Розглянемо це на
конкретних прикладах. Цікаво, що багато
видозмін листків, схожі з видозмінами
пагона (стебла).

Вусики характерні для лазаючих рослин,
у яких частина листка або навіть весь
листок перетворюються на нитковидні
вирости. Чудовий приклад — горох
посівний. У нього на вусики перетворена
верхня частина рахісу та 3-7 листочків.
Виноград теж має вусики, проте вони не
листкового походження, оскільки,
по-перше, відходять з пазухи листка, а
по-друге — можуть галузитись, що властиво
пагону, а не листку.

Горох Посівний (Pisum sativum)

Колючки виникають як пристосування до
посушливих умов зростання, напр., у
кактусів, таким чином зменшуються втрати
води рослиною. Колючками можуть ставати
закінчення жилок, рахіс, прилистки. Такі
колючки захищають рослину від поїдання
тваринами. Колючки пагоневого походження
також легко відрізнитии від листкових:
вони знаходяться в пазусі листка та
інколи галузяться (напр., колючки глоду,
сливи, гледичії, барбарису — це все
приклади видозмін пагону).

Колючки опунції (Opuntia)

Ловильні апарати, певно, найвищий ступінь
спеціалізації листка. Вони властиві
комахоїдним рослинам. Зростаючи на
бідних ґрунтах, росичка, непе́нтес та
інші комахоїдні рослини, змушені були
шукати додаткове джерело поживних
речовин, а саме джерело азоту. В процесі
еволюції в них виникли ловильні апарати,
пристосовані для полювання на комах та
інших дрібних тварин.

Комахоїдна рослина Росичка кругло листа
(Drosera rotundifolia)

Комахоїдна рослина Непе́нтес (Nepenthes)

А.О. Слюсарев, О.В. Самсонов, В.М. Мухін
та ін. «Біологія: навчальний посібник».
Пер. з рос. та ред. В.О.Мотузного. 2-ге вид.
Київ: Вища школа, 1999.

4.
Колючки.
Мають
різне походження
з пагона (яблуня, груша,
терен, глід, гледичія, цитрусові),
листка (барбарис) або його
частин: рахіса (астрагал), прилистків
(акація біла), ділянки пластинки
(складоцвіті).
Колючки характерні для рос­лин
жарких сухих місцезростань.

Вуса.
Вони утворюються з па­гона
(виноград), листка (гарбузові) або його
частин: рахіса і кількох
листочків (горох), пластинки (чина),
прилистків (сасапаріль).
За допомогою вусів рослини
прикріплюються до опори.

Філокладії.
Це
плоскі листкоподібні
пагони, розташовані у пазухах редукованих
листків. На них у пазухах редукованих
лускоподібних листків утворюються
квітки. Спостерігаються у рослин
переважно посушливих місцевостей
(рускус, філантус).

Ловільні
апарати.

Це видозмінені листки, характерні для
комахоїдних рослин (росичка, мухоловка).
Мають форму глечиків, урн очок, пухирців
або пластинок, що закриваються і
закручуються. Невеликі комахи, потрапляючи
в них, гинуть, розчиняються за допомогою
ферментів і засвоюються рослинами.

5. Листопад рослин.

У однодольних і трав’янистих дводольних
рослин листок відмирає і руйнується
поступово, залишаючись на стеблі.

У деревних
дводольних рослин біля основи черешка
формується віддільний
шар,
клітини
зазнають природної мацерації, і досить
невеликого
механічного впливу (вітер, дощ), щоб
листок упав.

Слід,
який
залишається від листка на стеблі,
вкривається корком, його називають
листковим рубцем.

Вічнозелені рослини скидають
листя неодночасно.

Листопад
— це біологічний захист рослин
від випаровування під час фізичної
(влітку) або фізіологічної
(взимку) сухості.

Разом з листками рослина звільняється
від екскреторних речовин, що накопичуються
в ній.

Leave a Comment